Як би банально не виглядала дана фраза, але саме так вже майже 20 років відбувається реформування пенсійної системи України. Судячи з того, у якому вигляді наша пенсійна система знаходиться сьогодні, не потребує коментарів те, де ж саме весь цей час була розміщена та доленосна кома.
Проте наприкінці минулого року риторика, а у нашому випадку ще й пунктуація, дещо змінилася. Гучно і рішуче – саме так заговорили про Проект Закону про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення (2683) учасники ринку та урядовці. І радує те, що попри війну і спад у економіці всі одностайно погоджуються з тим, що реалізація пенсійної реформи НА ЧАСІ.
Наразі є усвідомлення того, що далі відкладати немає куди, отож, прискореними темпами у 2023-му році планується прийняти Закон, а за 2024-й рік – реалізувати його. Ми, принаймні, дуже хотіли б цього.
Законопроект 2683: що ж це таке?
Грудень дав поштовх дебатам навколо теми загальнообовʼязковою накопичувальної пенсії. Публічні слухання Законопроекту 2683, що відбулися 12 грудня 2022 року, зібрали навколо себе урядовців, представників бізнесу, депутатів, представників НПФ та КУА.
На слуханнях учасники обговорили нагальні проблеми існуючої пенсійної системи. Звичайно, наскрізною темою залишається неможливість солідарної системи забезпечити достатній коефіцієнт заміщення. На сьогодні він є критично низьким – менше 30%. Простими словами, після виходу на пенсію середньостатистичний українець має якось пристосуватися до того, що тепер його дохід на 70% нижчий.
Тепер до суті. Що передбачає даний Законопроект та чому від нього багато в чому залежить, у якій країні житимемо ми та наші діти?
Законопроект 2683 розглядає впровадження загальнообов’язкового пенсійного забезпечення для всіх громадян України. Що це значить на практиці? За кожним українцем буде закріплений його персональний пенсійний рахунок, куди буде спрямовуватись певний відсоток від зарплати (попередньо планується 1% у 2024 р., 1.5% у 2025 р. та 2% у 2026 р.) для формування майбутніх пенсійних виплат. А це означає, що майбутні пенсіонери, учасники накопичувальної пенсійної системи, не матимуть 100% залежності від наступного покоління, адже у них буде змога сформувати свої пенсійні заощадження ще у період працездатного віку.
Пенсійні накопичення учасників будуть зберігатися від знецінення та інфляційного впливу за рахунок їх інвестування в різні фінансові інструменти. І далеко не останню роль серед даних інструментів займатимуть державні облігації. Для держави пенсійні кошти – це довгостроковий фінансовий ресурс, який вона зможе використовувати для фінансування різних цілей та проектів, що сприятимуть розвитку країни в цілому. Звідси висновок: запровадження обовʼязкового накопичувального забезпечення – це “win-win” для всіх учасників системи.
Накопичувальна пенсія: демо-версія
Більшість учасників слухання підтримали ідею щодо негайного запуску пенсійної системи. Нехай це буде навіть не повністю доопрацьована система. Головне, щоб вона закривала основну нагальну потребу. Надалі, в процесі реалізації даного рівня ще багато чого можна буде вдосконалити. Зараз важливо – почати. Це те, що ми відкладаємо понад 20 років.
Як працюватиме сам механізм накопичувальної пенсії? Які будуть джерела фінансування?
Попри різні точки зору на джерела фінансування, класична версія запуску механізму сьогодні виглядає так. Перші внески на користь учасників компенсуватиме держава і це може бути початковий етап. Далі хід переходить до роботодавців. Третя, і напевне, найбільш важлива ланка цього ланцюжка – самі громадяни.
Досвід Польщі, котра у 2019 році здійснила цю реформу, показав, що завдяки автозапису усіх громадян це зробити можна, обійшовши усі бюрократичні процеси та десятки зайвих «ходів». Поки що демо-версія запуску передбачає зменшення ЄСВ на користь накопичувальної пенсії.
Тестування і вибір
Тепер ми підійшли до найбільш інтригуючого питання: куди саме будуть спрямовані кошти громадян? Буде це централізована, децентралізована чи комбінована модель функціонування накопичувальної пенсійної системи? Хто з учасників ринку та у якій ролі прийме участь у ній?
Варіанти можуть бути різні. На жаль, фінальної думки щодо цього немає. Це може бути окремо створений державний пенсійний фонд. Чи можливість обрати один із найбільш надійних недержавних фондів. Або ж взагалі – поєднання цих двох варіантів.
Незважаючи на багато запитань, котрі ще деякий час залишатимуться без відповідей, ми можемо вже зробити деякі висновки. Перший – ще один цвях у домовину пострадянської свідомості забито – не хтось для нас, а ми самі для себе – ось так формується справжній добробут громадян.
Другий – пенсійній реформі бути. І навіть якщо зараз ми не бачимо фінальну версію того, як працюватиме система, прийняття того, що вона буде, однозначно, є.
Реліз
Протягом останнього століття бачимо цікавий взаємозвʼязок: закінчення війни ставало тригером пенсійних реформ. Америка, Європа, Японія, країни Африканського континенту. Далі у цьому списку – Україна. Криза фінансової системи і національної валюти закономірно ставала тим «дном», від якого економіка відштовхнулася, щоб набрати сил для стрибку.
Чи будуть у нашій новій пенсійній системі «баги»? Певно, що так, однак з часом вона вдосконалиться. Симулятором та навіть більше – особистим полем для тестування цієї системи – є теперішні НПФ, про які варто пам’ятати. Вони дають змогу самим забезпечити своє майбутнє та менше залежати від держави.
І наостанок, з-поміж сотень панічних голосів про те, а як далі буде, а що з економікою, чи наскільки ще знеціниться гривня, хочеться дослухатися до голосу здорового глузду. Він запевняє: настане час – закінчиться війна. І, як неодноразово довела нам історія, після депресії настане зворотній рух – у напрямку розвитку і процвітання. І основне, що розуміють зараз усі – немає, куди відкладати пенсійну реформу. Коли, як не зараз, почати закладати фундамент того самого процвітання і нового рівня життя. А отже, Пенсійну систему в Україні втілити, неможливо відтермінувати.
