Двадцять років тому в Україні з’явився інструмент, який дав людям можливість самостійно дбати про своє фінансове майбутнє — недержавні пенсійні фонди. За цей час НПФ стали важливою частиною накопичувальної системи та допомогли сотням тисяч українців формувати власні заощадження, зміцнюючи культуру відповідального ставлення до пенсійних накопичень. Цей рубіж дозволяє оцінити, що вже зроблено, які виклики стоять перед системою сьогодні та куди вона рухається далі. Саме цим питанням була присвячена онлайн-конференція з нагоди 20-річчя НПФ в Україні.
Молодь і нова фінансова культура
За останні кілька років ми спостерігаємо помітну зміну у ставленні українців до власного фінансового майбутнього. Якщо раніше недержавні пенсійні фонди були переважно вибором більш зрілої аудиторії, то сьогодні до них дедалі активніше долучається молодше покоління. І це формує абсолютно нову фінансову культуру — культуру довгострокового планування навіть у непростих умовах.
Незважаючи на війну та економічну невизначеність, ми спостерігаємо тенденцію до «омолодження» аудиторії:
- середній вік клієнтів за останні 5–7 років знизився з 45 до 40 років
- серед тих, хто приєднується через онлайн-канали, середній вік ще нижчий — близько 37 років
- більше 35% учасників — люди віком 30–40 років
- молоді люди 20–30 років, які укладають пенсійні контракти, перевищують 15%
Ці цифри надихають: молоде покоління більше не покладається лише на державну пенсію, а активно шукає інструменти для заощаджень і накопичення. За даними опитування KSE та USAID 2021 року, понад 60% молодих українців вважають необхідним мати додаткові фінансові інструменти, але реально користуються НПФ лише одиниці. Це яскраво демонструє розрив між потребою і практикою, який нам потрібно подолати.
Цікаво, що 38% наших клієнтів працюють у сфері IT — галузі, яка здебільшого залучає молодих людей і стимулює стратегічне мислення про майбутнє. Саме це пояснює тенденцію до «помолодшання» учасників фондів.
Стратегічний розвиток пенсійної системи
Фінансова самостійність громадян і стабільність пенсійної системи тісно пов’язані. Щоб накопичувальна система працювала ефективно, потрібен чіткий державний курс та прозорі правила гри. Україна сьогодні перебуває на роздоріжжі: від прийнятих рішень залежить, як саме розвиватиметься пенсійна система в найближчі роки.
Ми стоїмо перед вибором: чи впроваджуватиметься другий рівень обов’язкових накопичень, чи третій рівень —добровільні НПФ — залишатиметься основним. І хоча це питання виглядає технічним, воно має фундаментальне значення для соціально-економічної стабільності країни.
Якщо пріоритетом стане другий рівень, держава має забезпечити зрозумілі правила адміністрування, незалежний контроль, механізми гарантій і прозорість.
Якщо ставка робиться на третій рівень, потрібні стимули: податкові пільги для учасників, інформаційні кампанії, підтримка IT-компаній, що створюють програмне забезпечення для прозорого обліку, та кваліфікована підготовка персоналу фондів.
На жаль, сьогодні ми бачимо переважно лише посилення регуляторних вимог. Без системної підтримки, мотивації та просвітництва розвиток НПФ ризикує залишитися декларативним.
Погляд у майбутнє
20 років роботи НПФ довели, що це ефективний інструмент для накопичення та захисту фінансового майбутнього громадян. Сектор продовжує розвиватися, стає більш прозорим, впроваджує сучасні технології, онлайн-сервіси та електронні підписи, роблячи участь у фондах доступною та зручною.
Наша мета на найближчі роки — зміцнити довіру, залучити більше молодих людей та зробити заощадження нормою, а не винятком. Бо йдеться не лише про фінансовий ринок — це питання соціальної безпеки, стійкості економіки та впевненості кожного українця у завтрашньому дні.
Дивіться відео, присвячене 20-тиріччю недержавного пенсійного забезпечення в Україні:
